Географія. 6 клас

Відповіді на завдання можна надсилати мені на електронну пошту     gala.pugacheva2014@gmail.com   або на Viber 097 54 58 404         чи  095 01 20 384

29.05.2020

Тема: Забруднення довкілля та його охорона. 

ЯК ЛЮДИНА ЗМІНЮЄ ПРИРОДУ. На природу Землі відчутно впливає господарська діяльність людини: промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт та інші галузі. Народжена природою і наділена розумом людина не тільки пристосувалася до навколишнього середовища, а й активно змінює його. Вже в давнину жителі великих держав докорінно змінили долини річок Нілу, Тигру, Євфрату, Інду.

На думку вченого-природознавця Володимира Вернадського, в останні століття людину можна порівняти з найбільшою геологічною силою, а її господарську діяльність — з процесами, по­тужнішими за природні. Вплив господарської діяльності часто негативний і позначається на всіх оболонках Землі: літосфері, гідросфері, атмос­фері, біосфері. Забруднюються всі компоненти природи (повітря, вода, ґрунти), винищуються рослини і тварини.

Негативний вплив господарської діяльності помітний у всіх природних комплексах. Людина здавна вирубувала ліси, орала землі, прокладала канали. Були збудовані міста, прокладені шляхи (мал. 306). Нині заглибини і підземні порожнини в літосфері за розмірами перевершили природні. Тиск будівель на поверхню спричиняє на схилах зсуви та обвали. Природний рослинний покрив і тваринний світ значно винищені. Усе це шкодить і самій людині. Прикладів можна наводити чимало.

Отже, господарська діяльність людини стала головною причиною змін усіх без винятку обо­лонок Землі, природних комплексів і природних компонентів.

ВИНИКНЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ. У природному комплексі всі компоненти перебувають не тільки у тісному взаємозв’язку, а й у рівновазі. Зміна одного з них обов’язково позначиться на інших і призведе до зміни всього комплексу. Уявіть, що на схилах гір вирубали ліс. Що відбудеться? Ви­летять птахи, які гніздилися на деревах. Підуть або загинуть лісові тварини. Атмосфера недоотримає кисню, як наслідок — у ній збільшиться кількість вуглекислого газу. Поверхневі води стануть безперешкодно розмивати схили. Незакріплені корінням рослин породи можуть зрушити і призвести до зсувів.

Так виникають екологічні проблеми — проблеми, пов’язані з порушенням зв’язків у географічній оболонці. Тривожні повідомлення останнього часу про висихання Амазонки і сповіль­нення Гольфстріму, танення снігової шапки на Кіліманджаро, катастрофічні повені на річках Українських Карпат свідчать, що люди порушують зв’язки між природними компонентами. А це призводить до непоправної шкода і загрозливих наслідків. Екологічні проблеми у наш час стосуються кожного, незалежно від кольору шкіри, мови чи місця проживання. Щоб уникнути екологічних проблем, природні комплекси потрібно вивчати. Перш як втручатися в них, необхідно подумати про наслідки.

З кожним століттям водночас зі збільшенням населення посилюється і його вплив на природа. У наш час він набув таких величезних масштабів, що став відчутним не лише в окремих місцях, а й на всій планеті. Використовуючи при­родні багатства, людина створює нові речовини, не властиві географічній оболонці. Вона втручається в природні крутообіги. Наприклад, внаслідок зрошення земель, створення водосховищ, надмірного використання підземних вод змі­нюється кругообіг води. З’явилося поняття кругообіг сміття, а в океанах течії утворюють острови зі сміття.

Розв’язати проблеми забруднення довкілля можливо. Це багато е чому залежить від використання екологічно чистої енергії Сонця, вітру, припливів і відпливів, тепла земних надр.

Отже, географічна оболонка — це ще й сфера взаємодії при­роди і суспільства. У її межах господарська діяльність людини стала головним чинником розвитку. Тому суспільство в наш час відповідає за подальший розвиток своєї планети. Кожному землянинові варто пам’ятати, що географічна оболонка — це середовище нашого існування. З повітрям, водою, лісами, морями, корисними копалинами. З її беззахисною перед хижацьким винищенням земною красою.

Зсув — наслідок знищення рослинності на схилах

Сміття, що його повернув океан Викинути сміття неможливо

З точки зору нашої планети сміття неможливо викинути геть. Тому що «геть» немає

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

Головною причиною негативних змін, що відбуваються в географічній оболонці, є господарська діяльність людини.

25.05.2020

Тема: Зміни компонентів географічної оболонки під впливом людської  діяльності. Зміни природних комплексів Землі.

Усі ми живемо на одній планеті - Земля. Дихаємо повітрям єдиної земної атмосфери. Шкідливі викиди в повітря над будь-якою місцевістю через певний час поширюються по всій планеті. А морські течії, незважаючи на державні кордони, переносять по земній кулі весь бруд, який людина скидає у Світовий океан.

Проблеми вичерпності мінеральних, лісових, земельних та інших ресурсів стосуються всіх людей, де б вони не жили, - у Європі, Азії, Африці, Австралії чи Америці. Отже, наслідки впливу на довкілля, зумовленого господарською діяльністю людини, відчуває нині весь світ. Тому проблема взаємодії людини, суспільства і природи потребує для свого розв"язання не зусилля окремих країн, а міжнародного співробітництва.

Господарська діяльність людини — це діяльність, спрямована на отримання корисної продукції. Нею можуть бути продукти харчування і одяг, деревина і корисні копалини, риба і м"ясо тварин, автомобілі й літаки тощо.

Значну частину корисної продукції виробляють на різних промислових підприємствах - заводах, фабриках, комбінатах, електростанціях (мал. 196), шахтах тощо.

Крім того, чимало корисної продукції дає сільське господарство. Його важливими галузями є рослинництво і тваринництво. Рослинництво пов"язане з вирощуванням культурних рослин, зокрема зернових, олійних, овочевих тощо. Завданням тваринництва є розведення великої рогатої худоби, свиней, овець, птахів, риби. Ці галузі господарства забезпечують людство продуктами харчування і сировиною для промисловості.

Мал. 196. Теплова електростанція

Мал. 197. Автомобільний транспорт

Факти сьогодення

Тварини-улюбленці. Понад 12 тис. років тому людина почала одомашнювати тварин. Загалом було створено близько 6200 різних порід. Найулюбленішими свійськими тваринами з-поміж птахів є кури, качки, гуси, індики, а з-поміж ссавців - велика рогата худоба, коні, свині, буйволи, віслюки, вівці й кози.

Надзвичайно велику роль у житті й господарській діяльності людини відіграє транспорт - залізничний, автомобільний, водний, повітряний та ін. (мал. 197). За його допомогою перевозять людей і вантажі.

Зміни компонентів природи людиною — надання компонентам нових рис і властивостей. Людина здавна втручалась у природу і змінювала її окремі компоненти, пристосовуючи до своїх потреб. Адже їй потрібно їсти, пити, одягатися, будувати житло.

Географія культури

«Перетворювачі» природи. Як саме людина змінювала природні компоненти, відображено навіть у народних казках. Так, героями відомої української казки «Котигорошко» є Вернигора, Вернидуб, Крутивус. Вернигора міг руйнувати гори. Вернидуб вивертав дерева з коренями. Крутивус перекривав шлях річки, відвертав воду. Нині людина настільки активно видозмінює природу, що наслідком діяльності сучасного «Вернигори» можна вважати кар"єри, які залишилися після видобування корисних копалин, насипані з відходів «гори». Через діяльність «Вернидуба» нині зникли величезні масиви тропічних лісів у Південній Америці, Африці тощо. «Крутивус» побудував на річках греблі й водосховища, майже висушив Аральське море.

Зміни у літосфері. Видобування різноманітних корисних копалин порушує рельєф земної кулі. У різних куточках світу можна побачити численні кар"єри і шахти, горби відходів збагачувальних фабрик. Інколи внаслідок утворення пустот у верхній частині літосфери на земній поверхні стаються просідання та провалля, подекуди на 2-5 м. Такі зрушення гірських порід трапляються, зокрема, і на території України, у Донецькому кам"яновугільному і Дніпропетровському буровугільному басейнах.

Поверхню літосфери також сильно видозмінюють насипи, спорудження естакад, прокладання численних доріг, шляхів метрополітену тощо (мал. 198). Зміни у гідросфері. З метою захисту від розливу річок їх часто «одягають» у «бетонні береги» або заточують у труби (мал. 199). Через будівництво водосховищ і водних «доріг» - шлюзів - порушується режим річок, змінюються умови існування водних організмів. Серед штучних водойм, які створила людина, є численні ставки, які часто використовують для вирощування риби.

  Шлюзи на Дніпрі 

«Хворі» озера. Для добре відомих в Українському Поліссі Шацьких озер настали скрутні часи. У результаті будівництва поблизу озер осушувальних систем на прилеглій території знизився рівень ґрунтових вод, а також зменшилася площа самих озер. П"ять озер Шацької групи уже взагалі зникли.

Зміни в атмосфері. Внаслідок господарської діяльності людини змінюється склад повітря, зокрема збільшується вміст вуглекислого газу в атмосфері. Він, мов скло теплиці, затримує сонячне тепло біля земної поверхні. Це спричинює підвищення температури на всій земній кулі, а отже, і поступове потепління клімату планети. Таке явище називають парниковим ефектом.

Останнім часом усе більше занепокоєння викликає утворення озонових дір. Це пов"язують, зокрема, з викидами в атмосферу промислових і побутових відходів, із застосуванням фреонів - штучно створених речовин.

Зміни у біосфері. Людина з давніх-давен почала вирощувати культурні рослини і розводити свійських тварин, змінюючи, а часто і знищуючи при цьому дику природу. Наприклад, з метою удобрення ґрунту чи для вдалого полювання у саванах Африки випалювали чагарники і трави. Як наслідок, змінився клімат: він став тут спекотливішим і посушливішим. Адже оголена земля сильніше нагрівалася, опади стали вкрай рідкісним явищем.

Саме людина стала винною у тому, що багато рослин і тварин штучно переселені зі звичного середовища життя у нові для них умови. Так, у Європу були завезені і введені тут у культуру пшениця і кукурудза, капуста і буряки, картопля і перець, огірки і помідори та ще безліч інших рослин, що стали для нас життєво необхідними. Нині об"єктом штучного переселення стають здебільшого рідкісні рослини і цінні тварини, яких розводять для господарських потреб або для продажу.

Зміни природних комплексів Землі — надання комплексам нових рис і властивостей. Одним із вражаючих наслідків діяльності людини є, зокрема, зменшення площі славнозвісних азіатських тропічних вологих лісів. Це не лише втрата численних представників живої природи, а й прискорення руйнування ґрунтів. Крім того, доведено, що через знищення лісів у тропіках можуть виникнути істотні зміни клімату навіть у помірних широтах.

Факти сьогодення

Лісові зони «тануть». У Лаосі, де у першу половину XX ст. майже вся країна була вкрита непрохідними тропічними хащами, ліси вже вирубані наполовину. Більш ніж удвічі порівняно зі станом на середину XX ст. скоротилася площа під лісами на Філіппінах, а в Таїланді - більш ніж утричі. Один із найбільших островів світу - Калімантан - ще 100 років тому на 95 % своєї площі був вкритий тропічними лісами. Нині вони збереглися лише на 2/3 території.

«Вікно» в Україну

Втрачаємо ліси. Україна є малолісною державою. І, на превеликий жаль, площа наших лісів у багатьох регіонах невпинно зменшується (мал. 200). Непоправної шкоди лісам завдають пожежі, хижацьке вирубування, а також викиди отруйних промислових відходів. Найбільше лісів гине на півдні і південному сході країни.

Через надмірне випасання свійської худоби, зокрема кіз, знищили ліси і в Середземномор"ї. Там навіть народився вислів: «Кози з"їли Середземномор"я». Так само відомий вислів: «Вівці з"їли азіатські степи». Як наслідок клімат стає посушливішим, посилюється руйнування ґрунтів і, зрештою, наступ пустель.

Прикладом помітного зростання площі пустель з вини людини може бути і регіон Аральського моря-озера. А початок цьому було покладено, коли з річок Сирдар"я і Амудар"я, які впадали в Аральське море-озеро, стали забирати води більше, ніж це можна було робити. Море почало стрімко всихати, а його колишнє дно перетворюватися на пустелю.

Природні комплекси порушуються і тоді, коли на річках споруджують великі водосховища. Внаслідок цього змінюється місцевий клімат, підтоплюються навколишні землі, посилюється руйнування ґрунту, частішають випадки зсувів ґрунту тощо.

ПІДСУМКИ

•   Господарська діяльність людини - це діяльність, спрямована на отримання корисної продукції.

•   Зміни компонентів природи і природних комплексів Землі - надання їм нових рис і властивостей.

18.05.2020

Тема: Держави-сусіди України на політичній карті світу.

Україна – найбільша за площею країна Європи. Територія нашої країни складається з 24 областей і Автономної Республіки Крим. Столиця України – Київ. Найбільші за кількістю населення міста – Київ, Харків та Одеса. У кожному з них кількість мешканців понад мільйон. Усього ж в Україні проживає приблизно 43 мільйони людей.

За європейськими мірками це не так і багато. Приміром, у Польщі, територія якої ледь не вдвічі менша від України, мешкає понад 38 мільйонів людей. А в Німеччині, площа якої майже така, як І України, проживає більше 80 мільйонів осіб.

Україна на карті Європи

Карта України

Найближчими сусідами України є Білорусь,

 Польща,

 Словаччина, 

Угорщина, 

Молдова, 

Румунія

 і Росія       

З ними наша країна має спільний кордон. Ще кілька десятиліть тому вчені вважали, що саме в Закарпатській області України знаходиться географічний центр Європи. Наразі це питання спірне. На те, щоб називатися серцем Європи, претендують відразу кілька місць.

На даний момент Україна є членом Організації Об’єднаних Націй, асоційованим членом Європейського Союзу, а також має індивідуальний партнерський план із військово-політичним блоком НАТО.

Європейський Союз (ЄС) – об’єднання країн Європи. Країни союзу спільно приймають закони, розробляють правила для покращення життя європейців.

НАТО – військово-політичний союз держав для забезпечення свободи і безпеки країн-членів.

15.05.2020

Тема: Цікаві факти з географії окремих країн.

·        Найхолоднішою столицею світу вважається Улан-Батор (Монголія)

·        В озеро Байкал впадає 336 річок, а витікає лише одна (Ангара)

·        Королівство Тонга - єдина монархія в Океанії

·        Транссибірська магістраль перетинає рівно 3901 міст

·        До складу архіпелагу Філіппіни входить 7107 островів

·        Менше 1 відсотка Карибських островів заселені

·        На прапорі Ірану 22 рази повторена напис «Аллах акбар»

·        7 найбільших країн світу (Росія, Канада, США, Китай, Австралія, Бразилія і Аргентина) займають половину всієї суші планети

·        В Європі 5 держав, які межують тільки з одним іншим державою - Португалія, Данія, Сан-Марино, Ватикан і Монако

·        Виверження мексиканського вулкана Парикутин тривало 9 років (з 1943 по 1952 рік). За цей час конус вулкана піднявся на 2774 метра

·        На центральній площі канадського містечка Глендон підноситься його офіційний символ - вареник заввишки 9 метрів і вагою 2700 кг

·        Лондонський еквівалент Нью-Йоркській Уолл-Стріт носить назву Ломбард-Стріт

·        В державі Того чоловік, який зробив комплімент жінці, зобов'язаний на ній одружитися

·        П'ять районів Нью-Йорка: Бронкс, Бруклін, Квінс, Стейтен-Айленд, Манхеттен

·        У Європі немає жодної пустелі. Це єдина частина світу, де немає пустель

·        До складу Японії входить понад 3900 островів

·        З 25 найвищих вершин світу, 19 знаходяться в Гімалаях

·        Ганг має найбільшу дельту з усіх річок

·        У США цілих 3 міста Перу і ще 9 Парижів

·        Найменша держава - Ватикан - 44 гектара

·        Держава, що займає цілий континент - Австралія

·        Найбільше острівна держава - Індонезія

·        Материк з найбільшим числом кордонів - Африка-108

·        Найдовший кордон між сусідніми державами -

·        8963 км, між США і Канадою

·        Саме багатонаціональна і багатомовна держава Індія - понад 500 народностей і племен говорить більш ніж на 800 мовах і 1600 діалектах

·        Найвищий рівень народжуваності в Африці

·        Найвищий рівень смертності в Африці

·        Сама багатонаселеної столиця - Токіо -25,8 млн.человек

·        Найбагатший монарх сучасності - султан Брунею ДаруссаламуМудаХассаналБолкіяхМуіззаддінВаддаулах(В його палаці - 1778 кімнат)

·        У 1974 році в Аргентині, після смерті чоловіка першим в світі президентом серед жінок сталаМарія ЕстелаМартінес де Перон

·        Найстарша в світі конституція, яка діє і понині - Білль про Права США прийнятий в 1789 році

·        Країни, які зовсім не мають конституції - Ізраїль, Ліван, Нова Зеландія, Оман і Великобританія.

·        Північний полюс-це єдина точка північної півкулі, яка не бере участі в добовому обертанні Землі навколо її осі. Тут немає зміни дня і ночі, немає довготи, немає східного, західного і північного напрямку.

·        На екваторі день завжди дорівнює ночі, а Сонце двічі на рік (в день весняного і в день осіннього рівнодення) буває в зеніті.

·        На краю Сахари місцеві жителі будують свої будинки під землею. Тут вони знаходять прісну воду і надійний притулок від піщаних бур.

·        Сінгапур можна з кінця в кінець проїхати на метро. Територія цієї країни витягнута з півночі на південь на 23 км, із заходу на схід на 42 км. Загальна протяжність ліній метро 67 км. Тутешній метрополітен є найсучаснішим у світі.

·        Біла ніч спостерігається в широтах, де полуденна висота Сонця над горизонтом менше 18˚, тобто менша від тієї висоти, при якій настає кінець астрономічних сутінків. Особливо світлі ночі на широті від 59 до 66,5˚, де полуночная висота Сонця менше 8 градусів.

·        У 450 км. на північ від столиці Намібії лежить Хоба-найбільший метеорит на Землі. Його вага близько 50 тонн.

·        Найбільший в світі фрукт - плід сейшельської пальми коко-де-мер важить близько 20 кг.

08.05.2020

Завдання необхідно виконати до 14 травня після опрацювання матеріалу.

Код доступу 528292

Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua

Тема: Найбільші за площею і чисельністю населення держави світу

Сьогодні ми спробуємо використовуючи політичну карту світу привідкрити завісу таємничості таких далеких і одночас таких екзотичних держав.    

Найчисленніші народи — народи, що переважають на Землі за чисельністю населення. Загалом на Землі налічують понад дві тисячі народів, які різняться за мовою і чисельністю. Найчисленнішим народом світу є китайці - близько 1,2 млрд осіб. Серед найчисленніших народів також хіндустанці (здебільшого мешканці Індії), американці, росіяни. Кожний з них налічує понад 50 млн осіб.

Найбільші держави світу - держави, що є найбільшими за площею і чисельністю населення. До найбільших за площею держав світу належать Росія, Канада і Китай. Площа кожної з цих країн перевищує 3 млн км2. Україна посідає за цим показником 43 місце у світі. Але вона є найбільшою європейською країною.

На різних континентах є країни, що переважають за чисельністю населення. Так, понад половину населення Землі проживає у 10 найбільших країнах, як-от: Китай, Індія, США, Індонезія, Бразилія, Росія, Пакистан, Японія, Бангладеш і Нігерія. В кожній з цих країн кількість населення перевищує 100 млн осіб. Лідером є Китай, де проживає 1,2 млрд осіб. Серед європейських країн найбільшу чисельність населення має Німеччина - понад 82 млн осіб. Україна посідає серед європейських країн п’яте місце.

Дивовижні об’єкти і явища

Країни-«ліліпути». Поряд з країнами-велетнями зовсім крихітними виглядають деякі інші держави. Серед них Ватикан, Монако, Люксембург і Андорра в Європі; Бахрейн і Сінгапур - в Азії; Сент-Кітс і Невіс - у Північній Америці тощо. За площею і кількістю населення вони нагадують звичайне місто.

Факти сьогодення

Хто якою мовою спілкується. Усвіті налічують від 5 до 10 тис. мов. Найпоширеніша англійська, якою розмовляє 470 млн осіб. Однак найбільше людей спілкується китайською - понад 1 млрд 100 млн осіб! Водночас деякими мовами розмовляє дуже мало людей. Так, наприклад, у Латвії лише близько 200 осіб застосовує у спілкуванні ливську мову.

 1.Символами цієї держави є матрьошка, береза, балалайка і млинці .     Найбільша за площею держава світу. (Росія )

2.Країна  «кленового листка», «пшеничного колоска» ,відома зимовими карнавалами; батьківщина хокею  з  шайбою; держава емігрантів. (Канада )

3.Наймогутніша держава світу; Голлівуд, Лос-Анджелес,Статуя Свободи-символи цієї держави.(США)      

4.Батьківщина шовку та паперу, компаса і сейсмографа. Країна відома Великим муром, який видно неозброєним оком навіть з орбіти Землі. (Китай)

5. А хто не чув про карнавали або заочно не знайомий з видатним футболістомПеле. А ще тут найкраща   у світі кава. ( Бразилія)

6.Символ країни – Сіднейський оперний театр. Це-переселенська держава і займає цілий материк .( Австралія) 

 Країни, як і люди, дуже різні, багаті і бідні, засипані снігами, окутані зеленню, та найкращою для кожного з нас є наша Батьківщина – Україна.

«Наші найближчі сусіди»

1.     Із Росією, нашою східною сусідкою, ми вже познайомилися.

2.     Символом другої держави є картопля (бульба), льон, зубр, ліс. Тут проводять фестиваль «Слов’янський базар». Славиться у світі трикотажними виробами. Батьківщина Янки Купали (Білорусь).

В цій країні народився Шопен. Тут танцюють краков’як, найбільші річки Одра та Вісла. (Польща).

3.     Найбільше озеро Центральної Європи – Балатон знаходиться у цій державі. Столиця країни розкинулась на берегах Дунаю (Угорщина).

4.     У цій країні народилася співачка Софія Ротару. Тут протікає річка Дністер. А ще вона славиться в світі винами, виноградом та соками. (Молдова).

5.     Держава має вихід до Чорного моря, славиться у світі школою художньої гімнастики (Румунія).

6.     Ця країна межує з Україною на заході. На її території є гори Карпати і Високі Татри (Словаччина).

04.05.2020

Тема: Людські раси. Дослідження Миколи Миклухо-Маклая. Найчисельніші народи світу.

Люди, що проживають на планеті,дуже відрізняються одне від одного. У них різні мови, релігії,традиції, звички та. Звичайно ж різний зовнішній  вигляд. А чи знаєте ви, що на думку більшості вчених, поширення людських істот по Землі почалося з одного району в Африці близько 2-3 млн років тому?

Отже, всі люди на Землі – далекі родичі? Сучасні генетичні дослідження це підтверджують. Чому ж тоді люди так відрізняються кольором шкіри, рисами обличчя та багатьма іншими ознаками? Відповідь на це запитання проста і не викликає суперечності у вчених : головною причиною є природа, точніше ті природні умови, в яких жили люди, розселяючись по планеті. Давайте з’ясуємо, як це відбувалося.

 https://www.youtube.com/watch?v=rjTvVFiWoqM

Основні людські раси

Землю насе

ляють люди, різні за зовнішнім виглядом – кольором шкіри, волосся, очей, формою обличчя.  Ці  відмінності з’явилися дуже давно, коли окремі групи людей проживали далеко одна від одної. Тоді різні природні умови наклали свій відбиток на різні групи людей. У результаті багатовікового пристосування до певного природного середовища в них сформувалися різні зовнішні ознаки. Відтоді зовнішні ознаки передаються спадково від батьків дітям, з покоління в покоління, незалежно від місця проживання.

!

Групи людей із схожими зовнішніми ознаками називають людськими расами.

Вчені-етнографи виділяють три основні людські раси.

Європеоїдна раса – найбільш численна. До неї належать близько 45 % населення Землі. Зовнішній вигляд представників цієї раси не однаковий. У людей, що жили в північних районах, виробилися світла шкіра і світле волосся. У людей, що жили в південних районах, шкіра стала смаглявою, а волосся темним. Представники європеоїдної раси населяють головним чином Європу, частину Азії. Чимало їх за останні століття переселилися на інші материки.

Територія проживання – Європа та частина Азії

45%  населення Землі, тому найчисленніша

європеоїди

Південні райони проживання – смаглява шкіра, темне волосся

Північні райони проживання – світла шкіра, світле волосся

У людей монголоїдної раси жовтуватий колір шкіри, чорне пряме волосся, вузький розріз очей, обличчя вилицювате. Такі ознаки виникли внаслідок пристосування до частих вітрів і пилових бур. Зокрема, вузький розріз очей запобігав потраплянню пилу і піску. До цієї раси належать народи Азії, а також індіанці – корінне населення Америки.

Монголоїди

Жовтуватий колір шкіри

чорне пряме волосся

Територія проживання: Азія, Америка

Вилицювате обличчя

Вузький розріз очей

Представники екваторіальної раси мають темно-коричневий або чорний колір шкіри, карі очі, чорне кучеряве волосся. Вони мають товщі губи і ширший ніс, ніж люди інших рас. Розміщення в екваторіальному і  тропічному поясах привело до пристосування їх організму до сильного опромінення сонцем. Через надлишок сонця в шкірі виробився спеціальний пігмент (фарбник). Від нього шкіра поступово набула темного кольору. Жорстке і кучеряве волосся утворює на голові ніби повітряну подушку – надійний захист від перегріву. А потовщені губи і широкі ніздрі полегшують випаровування води через слизову оболонку. Основні області розселення народів екваторіальної раси – Африка та Австралія. Багато їх проживає в Америці, але там вони не корінні мешканці, а нащадки негрів-рабів, вивезених з Африки ще в ХУІ–ХУІІІ ст.

Екваторіальна

Товсті губи і широкий ніс

Чорне жорстке кучеряве волосся  утворює повітряну подушку, що захищає від перегріву

Живуть в екваторіальному поясі – звикли до опромінення

Надлишок сонця сформував темний барвник шкіри

Багато проживають в Америці, Африка та Австралія – основні області розселення

Деякі вчені виділяють також австралоїдну расу. Представники автралоїдної раси зосереджені здебільшого в Австралії та на островах Тихого океану. Вони мають темний колір шкіри, волосся і очей, широкий і дещо приплюснутий ніс

австалоїдна

Темні очі

Темний колір шкіри

Місце проживання – Австралія та Океанія

Широкий приплюснутий ніс

Темне волосся

 Поняття про змішані раси та причини їх виникнення

v Метиси- нащадки індіанців і європейців

v Мулати – нащадки негрів і європейців

v Самбо-нащадки негрів та індіанців

Великий внесок в обґрунтування рівності рас і народів вніс наш земляк Микола Миклухо-Маклай (1846–1888 рр.). 

Він все своє життя присвятив вивченню народів, що населяють тропічні острови Тихого океану. Тоді мало що знали про аборигенів островів, які не мали зв’язку із зовнішнім світом і стояли на низькому щаблі розвитку. У 1871 р. М. Миклухо-Маклай оселився на острові Нова Гвінея, де живуть папуаси, які відносяться до екваторіальної раси. Вчений прожив серед них тривалий час і встановив дружні стосунки. Вивчивши життя папуасів, Маклай дійшов висновку, що так званні первісні народи так само здатні до розумового розвитку, як і будь-який інший народ на Землі.

Прийом «Географічний кінозал»  Перегляд відеофрагменту про М.М.Міклухо-Маклая  http://www.youtube.com/watch?v=uCG4UTppJcI  

Найчисленніші народи світу

 Найпершою формою етносу, що виникла історично, було плем’я. Воно складалося з кількох родів, споріднених кровними зв’язками. Зараз племена ще збереглися в лісах Амазонії, деяких країнах Африки, Азії, та на островах Тихого океану. З плином часу кровна спорідненість замінялася спільною територією  проживання, й формувалася народність. Вона складалася з близьких за мовою та походженням племен. Під час формування народностей мова одного племені ставала спільною мовою. Разом із цим виникла спільність культури та господарської діяльності. Проте поки що спільні ознаки народності досить нестійкі. В Європі першими народностями були давньоруська, польська, давньонімецька, північнофранцузька та інші (Учні знаходять на карті райони поширення цих народностей). Коли спільні риси мови, культури, єдність території набувають усталеного характеру, народність перетворюється на націю – останню форму етносу. Для людей, що належать до однієї нації притаманні такі сталі спільні ознаки:єдність території, мови, культури, господарської діяльності. Все це веде до усвідомлення людьми їхньої національної незалежності. Нації та народності об’єднуються у споріднені групи, що дає можливість простежити їх походження. Найважливішою ознакою для цього є мова. Загальна кількість мов на Землі становить 4-5 тисяч. Мов значно більше, ніж націй. Є випадки, коли однією мовою говорять декілька народів.   Близькі  за походженням, граматикою, словниковим фондом мови об’єднують у великі мовні сім’ї, а ті в свою чергу розпадаються на мовні групи.  Українська мова належить до слов’янської групи найчисленнішої у світі індоєвропейської мовної родини.  Більшість вчених вважає, що у світі існує від 2 до 4 тисяч народів.  Великим  вважається народ, у якому налічується понад 1 000 000 осіб. Таких народів понад 300. Разом вони становлять майже 96% всього населення.

Завдання: Користуючись картами атласу, заповніть таблицю та підпишіть на контурній карті території, де проживають найчисленніші народи світу.

№з/п	Назва народу	Чисельність	Ареали проживання
1	Китайці
2	Хіндустанці
3	Американці
4	Росіяни
5	Українці

27.04.2020
Тест після опрацювання теми (виконати до 3 травня)

Код доступу 774243

Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua

Тема: Кількість населення Землі.

Серед розмаїття живих істот у сучасному світі особливу роль відіграє людина, яка інколи забуває, що сама є частиною природи. Тепер Земля стала планетою людей. На думку вчених за весь час змінилося 20 тисяч людських поколінь, а жило в різні часи на нашій планеті понад 80 млрд. чол. Скільки ж зараз землян? Як змінювалася їх кількість протягом історії людства? Як швидко й надалі зростатиме чисельність населення? Чому одні ділянки суходолу заселені більше, а інші взагалі позбавлені постійних жителів?

Чому люди такі різні зовні? З яких причин вони мають різний колір шкіри, неоднакові риси обличчя та форму волосся? Скільки на Землі живе народів? Якими мовами вони говорять? Скільки мов взагалі існує в сучасному світі? Які з них найбільш вживані? Чому кожний народ має свої традиції, по-своєму відзначає свята, носить певний одяг та готує своєрідністрави, живе у неоднакових оселях, сповідує певну релігію? Скільки існує держав у сучасному світі? Яке місце серед них посідає наша держава – Україна? Хто є її найближчими сусідами на планеті? Яке поселення вважається містом, а яке селом? На всі ці питання ви знайдете відповіді протягом вивчення даної теми..

Як з’явилися люди на Землі?

Споконвічно людей цікавило питання: звідки вони з’явилися на нашій планеті. В давнину вважали, що люди споріднені з тваринами, тому кожне плем’я мало свого священного звіря: ведмедя, вовка, лева. Згодом, почали приписувати творіння людини Богові, яка панувала в епоху Середньовіччя.

Лише в середині ХVІІІ ст. висловлюються думки про спорідненість людини з людиноподібними мавпами. Англійський натураліст Чарльз Дарвін в ХІХ ст. запропонував теорію, яка пояснювала, як відбувався процес переходу від мавпи до людини. Згодом на її користь було знайдено багато доказів. Зокрема в деяких частинах Азії, Європи та Африки знайшли скелети пітекантропів – перехідних істот, що мали одночасно в будові риси мавпи та людини. Проте не всіх теорія Дарвіна переконує й нині.

Коли ж з’явилися перші люди? Останні археологічні знахідки говорять, що перші предки людини виникли близько 2,6 млн. років тому. В порівнянні з віком нашої планети, це зовсім малий відрізок часу. Якщо всю історію Землі вкласти в один рік, людина виникла наприкінці останньої доби цього року. Людина сучасного типу з’явилася ще пізніше: лише 40-50 тис. років тому.

Як зростала чисельність людей?

Через суворі умови життя чисельність населення спочатку зростала дуже повільно. Середня тривалість життя наших далеких прудкість становила 20 років, лише дехто з них доживав до 50 років. Основною причиною цього була велика залежність первісної людини від природних негараздів. Лютували голод, епідемії хвороб, стихійні лиха, небезпеку становили хижі тварини. Крім того численні війни забирали життя людей.

Тому 15 тис. років тому на всій планеті жило лише 3 млн. чол., майже стільки, скільки зараз у Києві. На початку нашої ери за різними оцінками в світі налічувалося 200-250 млн. чол., що втричі менше сучасного населення Європи. За часів існування Київської Русі в світі проживало близько 350 млн. чол. А всього 350 років тому населення Землі ледь сягало 550 млн. чол.

Лише у 1820 р. населення Землі досягло 1 млрд. чол. Це стало початком стрімкого зростання чисельності населення, яке було викликане подоланням голоду та хвороб, стрімким збільшенням виробництва необхідних для життя товарів та покращенням побутових умов. Все це призвело до зниження смертності й зростання середньої тривалості життя. Для досягнення другого мільярду людству знадобилося 107 років (1927 р.), третього – 32 роки (1959 р.), четвертого – 15 років (1974 р.), п’ятого – 13 років (1987 р.), а шостого – лише 12 років (1999 р.). Тобто, зростання людства нині відбувається стрімкими темпами.

Скільки нині людей на Землі та як це визначають?

Для визначення кількості населення окремої країни проводять переписи. Перші з них відбулися ще у Давньому Римі. У ХІХ ст. були одержані перші офіційні дані про чисельність населення більшості країн Європи та ряду країн Америки. В африканських та азіатських країнах (крім Індії та Японії) перші переписи населення відбулися лише у другій половині ХХ ст. Тепер у більшості країн вони проводяться регулярно: раз на 5-10 років. Останній перепис населення України відбувся в грудні 2001 року.

Зараз у світі проживає понад 6,5 млрд. чол. (2005 р.). Чи безмежно зростатиме населення Землі? На це питання немає однозначної відповіді. Але більшість фахівців переконані, що протягом найближчих ста років збільшення землян продовжиться, але більш повільнішими темпами. Вважають, що на початку ХХІІ ст. зростання кількості населення планети зупиниться на позначці 11-12 млрд. чол.

Розселення людей по планеті

Виходячи з археологічних знахідок, “колискою” людства є порівняно невеликі території, що охоплюють Південну Європу, Південно-Західну Азію та Північну Африку. Освоюючи нові землі, люди розселялися по планеті. Спершу, від своє “прабатьківщини” вони рухалися на північний захід – в Європу, на північний схід – в Азію, та на південь, вглиб Африки. Близько 30 тис. років тому через материковий перешийок, який тоді існував на місці Берингової протоки, мисливські племена, полюючи на мамонтів, перейшли до Північної Америки. Звідси люди просувалися на південь, освоюючи Центральну та Південну Америку, а близько 10 тис. років тому досягли острова Вогняна Земля. Приблизно в той же час люди прийшли з Азії до Австралії.

Таким чином, близько 15-10 тис. років тому людина розселилася по всім освоєним нині територіям, але дуже нерівномірно. Навіть тепер лише на 7% площі суходолу сконцентровано 70% всього населення планети. 15% територій зовсім не освоєні.

Густота населення

Люди, що живуть на певній території, складають її населення. Наскільки щільно заселена територія показує густота населення. Щоб її обчислити слід розділити чисельність жителів на площу території. Одержимо показник в чол/км². Середня густота населення в світі становить майже 48 чол/км². Але цей показник значно коливається.

Дуже високим вважається показник густоти населення понад 200 чол/км². Він характерний для ряду країн Європи та Азії. Вкрай низькою вважається густота населення менша, ніж 3 чол/км². Такі її значення спостерігаються зокрема в Австралії та Канаді, а мінімальні в світі на острові Гренландія – 0,03 чол/км².

Проте, в межах як окремих країн, так і частин світу існують сильні контрасти густоти населення. Що ж їх викликає? З давніх-давен головним обмежувачем розселення людей був природний чинник. Й нині 80% людей живе на рівнинах, понад 50% на відстані від моря не більш 200 км. В той же час малозаселеними є пустелі, вкриті льодовиками простори, тундра, вологі екваторіальні ліси. Впливає на розміщення людей й історичний чинник. Найбільш густо заселені райони давнього освоєння, де існували могутні цивілізації минулого: Європа, Південна та Східна Азія. Нарешті, густота населення залежить від економічного чинника, тобто рівня розвитку країн. Тому осередками підвищеної густоти населення є Європа, схід Північної Америки, Японія, де розміщені найбільш економічно розвинені країни світу.

Під дією всіх чинників у світі склалося три великих ареали найбільшої густоти населення: Південна та Східна Азія, Західна і Центральна Європа та східне узбережжя Північної Америки. В основному до них приурочені країни з найбільшою чисельністю людей: Китай (1,3 млрд. чол.), Індія (понад 1 млрд. чол.) та США (290 млн. чол.).

Україна знадиться у центральній частині Європи. Нині чисельність її населення становить 47,5 млн. чол. (2004 р.). Густота населення в нашій державі висока – майже 79 чол/км².

Отже,

1.Людина сучасного типу виникала 40-50 тис. років тому. Протягом історії кількість населення зростала по-різному: спершу вкрай повільно, а з кінця ХVІІІ ст. дуже стрімко. Зараз на планеті проживає 6,5 млрд. чол.

2.Люди по планеті розселилися дуже нерівномірно. На це вплинули природні, історичні, та економічні чинники. Середня густота населення в світі становить 48 чол/км², в Україні – майже 79 чол/км².

3.Найбільшою густотою населення в світі вирізняються Південна та Східна Азія, Західна та Центральна Європа, схід Північної Америки. Найбільшими за кількістю жителів країнами є Китай (1,3 млрд. чол.), Індія (понад 1 млрд. чол.) та США (290 млн. чол.). В Україні проживає 47,5 млн. чол.

Щорічно кількість населення всього світу зростає більш ніж на 90 млн чол. Це означає, що щосекунди на Землі народжується троє дітей.

• Кількість населення своєї країни уряд визначає за допомогою перепису. Перші переписи населення було здійснено в Китаї ще 3 тис. років тому. У США перепис населення проводять з 1790 р., у Великій Британії — з 1801 р., у Росії — з 1897 р. Сьогодні в більшості країн перепис населення проводять раз на десять років. Кожен житель заповнює опитувальний аркуш, куди вписує різні відомості про себе.

• За прогнозами Фонду народонаселення ООН, у 2016 році народиться семимільярдний житель Землі, а у 2050 р. населення планети складатиме близько 9,8 млрд чол. Надалі, як вважають учені, темпи приросту вповільняться і до 2120 р. на Землі житиме близько 11,6 млрд чол. Якщо ж збережуться існуючі темпи приросту, то подвоєння сьогоднішньої кількості населення відбудеться вже через 70 років.

• Питання зростання кількості населення хвилює не лише вчених-демографів, але й економістів, екологів, політиків. Адже разом зі зростанням народонаселення збільшиться й навантаження на обмежені ресурси планети. Так, за останні 70 років кількість населення планети виросла втричі, а об’єми водопостачання — аж у шість разів! Сьогодні від «водного голоду» потерпає близько 30 країн світу. Існує проблема й нестачі продовольства. За даними ООН, на Землі постійно голодує близько 500 млн чол., а близько 1 млрд — постійно недоїдають. Крім продовольчої проблеми, зростання кількості населення Землі призведе до поглиблення проблеми природокористування, бо темпи збільшення обсягів використання мінеральних ресурсів випереджають темпи зростання народонаселення.

24.04.2020

Тема: Природні зони.

Тест "Природні зони"(виконати до 30 квітня):

1.Вкажіть назву природної зони,у якій більшість тварин веде нічний спосіб життя

А)Савани         Б)Пустелі              В)Вологі екваторіальні ліси        Г)Рідколісся

2.В якій природній зоні мешкає ця тварина

А)Арктичні пустелі                  Б)Савани                   В)Степ                 Г) Тайга

3.Визначте на малюнку степову природну зону

А)                        Б)

В)          Г) 

4.Для якої природної зони характерні такі ознаки:надмірна зволоженість при високій температурі повітря

А)Тайга            Б)Савани                 В)  Степ         Г)Вологі екваторіальні ліси

5.Яка природна зона позначена на малюнку

А)Пустелі та напівпустелі     Б)Степ     В)Тайга      Г)Вологі екваторіальні ліси

6.В якій природній зоні в рослинності переважає різнотрав'я

А)Тундра            Б)Пустеля            В)Напівпустелі                 Г) Степ

7.Яка природна зона зображена на малюнку

А)Мішані ліси                                              Б)Вологі екваторіальні ліси

В)Твердолисті вічнозелені ліси                 Г)Савани

8.Вибрати символ савани

 А)       Б)  

  

В)              Г) 

 

Д)     Є)

9.Глухар,соболь,бурий ведмідь водяться

А)Саванах                 Б)Тайзі                  В)Пустелях                      Г)Тундрі

10.Вкажіть,чому в зоні тундра великі площі займають болота

А)На незначній глибині залягають водотривкі породи

Б)Випадає велика кількість опадів

В)Цю зону перетинає велика кількість багаторічних річок

Г)На незначній глибині розташована багаторічна мерзлота

11.В якій природній зоні довго триває полярна ніч

А)Арктичні пустелі         Б)Тундра           В)Тайга              Г)Пустелі

12.Сувора зима,болота,восени - гриби , а влітку багато ягід. Це природна зона

А)Тундра          Б)Степ             В)Вологі екваторіальні ліси          Г)Лісотундра

Природна зона — один з великих природних комплексів Землі. Основними чинниками утворення природної зони є клімат та рельєф, тобто компоненти природного комплексу, від яких залежить формування і розвиток інших його компонентів (ґрунтів, рослинності, тваринного світу). Природні зони розміщуються по всій території суходолу в певній послідовності від полюсів до екватора. їх розподіл можна простежити за картою природних зон світу (див. атлас).

Зона арктичних пустель. У навколополюсному просторі постійно холодна погода. Дуже низькі температури протягом усього року унеможливлюють розвиток рослинності. Лише мохи і лишайники влітку з'являються невеликими ділянками на островах Північного Льодовитого океану та частково на узбережжі. Тварини живляться організмами, що мешкають у водах Океану. Чайки різних видів, полярні сови, білі ведмеді, тюлені, песці — ось основні тварини арктичних пустель (мал. 75). Поступово на південь ця зона переходить у зону тундри.

Мал. 75. Арктична пустеля

Тундра займає величезні простори, вкриті болотами, що утворилися на поверхні багаторічної мерзлоти (мал. 76). Тундрова рослинність розвинута в основному в Північній півкулі на узбережжі та островах Північного Льодовитого океану і високо в горах. У Південній півкулі її майже немає, оскільки тут немає для неї відповідних умов.
Основна ознака зони — її безлісся. Тут трапляються лишайники, карликові дерева, що стеляться по землі (карликова береза і полярна верба). Влітку багато ягід (журавлина, морошка, брусниця). Восени багато грибів.

Мал. 76. Тундра Північної Америки

Тундрові куріпки, полярні сови, дрібні гризуни — лемінги, великі північні олені, песці і полярні вовки населяють цю територію протягом усього року. Взимку тундра перетворюється на білу пустелю. Травоїдні тварини живляться рослинністю, яка зберігається під сніговим покровом, хижаки — травоїдними тваринами.

Улітку велика кількість перелітних птахів (качок, гусей, чайок) живляться рибою і утворюють на крутих морських скелях цілі колонії – пташині базари.

Поступово на південь тундра переходить у лісотундру. Тут уже з'являються дерева (берези, ялини, модрини). Лісотундра змінюється тайгою та зоною мішаних лісів.

Тайга і мішані ліси. Значна кількість опадів, більш високі, ніж у тундрі, температури зими і літа сприяють поширенню порівняно багатої деревної рослинності. Це — тайга (мал. 77). Тут ростуть хвойні (ялина, модрина), на південь — листяні (береза, осика) дерева. У підліску поширена трав'яниста і чагарникова рослинність. Досить багатий і тваринний світ. Сотні видів птахів, з яких найбільшими є глухарі та тетереви. З-поміж гризунів — зайці, білки, миші тощо. З копитних рослиноїдних тварин поширені олені, косулі, лосі; з хижаків — рись, вовк, ведмідь, соболь, куниця. Людина дуже змінила природу тайги: вирубала великі площі лісів, знищує птахів, тварин, будує міста й дороги.

Мал. 77. Тайга Сибіру

Мішані ліси займають північну частину України майже до широти Києва (мал. 78).

Мал. 78. Мішаний ліс Східноєвропейської рівнини

Степи простяглися вузькою смугою через усю територію Євразії й Північної Америки на південь від лісів. Займають південь України. Влітку клімат у степу жаркий і сухий. Взимку випадає мало снігу. Рослинність у степу трав'яниста, оскільки для розвитку дерев не вистачає вологи. Незайманий людиною степ особливо красивий навесні. Яскраві плями ірисів і тюльпанів, маків, диких півоній та інших квітів перетворюють степ у яскравий різнобарвний килим. До середини літа рослинність висихає, стає бурою. Степи мають найродючіші ґрунти — чорноземи. Нині степи розорані. Природна рослинність і тваринний світ збереглися лише в заповідниках (мал. 79).

Мал. 79. Український степ

Пустелі. З усіх природних зон в пустелі клімат найпосушливіший і найжаркіший. Температури літа досягають 50°С, а поверхня в деяких місцях (пустеля Сахара) розжарюється до 80°С. Вологи не вистачає, суцільного рослинного покриву немає. Рослини пристосувалися до таких умов життя. Вони мають глибоке коріння і тонке схоже на голки листя (щоб менше випаровувалось вологи). З плазунів тут водяться змії й ящірки, з гризунів — тушканчики. Від пекучих променів Сонця вони рятуються в глибоких норах, а на поверхню виходять вночі. Птахів мало (мал. 80).

Мал. 80. Австралійська пустеля

Савани. Чим ближче до екватора, тим більше дощів. У зоні саван вони випадають улітку. В цей час високі трави суцільно вкривають поверхню савани. Деякі з них, наприклад слонова трава, досягають висоти 5 м. Окремими групами дерев ростуть зонтичні акації, окремими деревами — баобаби. В сухий сезон (взимку) більшість дерев скидає листя, висихають трави.

У саванах водиться багато великих копитних тварин: зебри, антилопи, жирафи, буйволи, носороги, слони. З хижаків — леви, гепарди, гієни (мал. 81).

Мал. 81. Африканська савана

Людина значно змінила природу саван. Дикі тварини позбавляються своїх звичайних місць проживання. Незаймана природа зберігається в заповідниках і національних парках.

Вологі екваторіальні ліси. По обидва боки від екватора, де клімат вологий і жаркий, розташована зона вологих екваторіальних лісів. Тисячі порід різних дерев, переплетених ліанами, створюють непрохідні хащі. Через густу рослинність в екваторіальному лісі постійні сутінки. На кілометрі площі рідко можна знайти два однакових дерева.

Тут постійне літо. Тому на одній гілці дерева можна одночасно побачити і цвітіння, і плоди. Тварини і птахи цих лісів мають постійну їжу. Більшість тварин живе на верхівках дерев, де багато сонця.

Мавпи, папуги, інші птахи створюють постійний гамір у верхній частині лісу, що досягає висоти 80 м над поверхнею землі. Внизу тихо, темно, сиро і лише іноді промайне плямисте тіло ягуара або іншого хижака. У водоймах трапляються крокодили, бегемоти й інші тварини (мал. 82). Вологі екваторіальні ліси є легенями нашої планети, оскільки вони виділяють велику кількість кисню в атмосферу. Їх збереження — завдання всього людства.

Мал. 82. Вологий екваторіальний ліс Африки

Таким чином, природні зони змінюються в основному від полюсів до екватора залежно від широти місцевості. Але бувають винятки.

На розміщення природних зон впливають висота місцевості, близькість морів і океанів, наявність теплих і холодних течій, інші причини.

Висновки

1. Природні зони — великі природні комплекси Землі. Вони утворюються внаслідок різноманітності клімату нашої планети.
2. Основні природні зони — це арктичні пустелі, тундра, тайга й мішані ліси, степи, пустелі, савани і вологі екваторіальні ліси. Ці зони змінюють одна одну від полюсів до екватора.

17.04.2020

Тема: Природні комплекси.

Які асоціації  у вас виникають зі словом «Природне середовище»?

У природі спостерігається взаємозв’язок усіх оболонок. Гірські породи, повітря, вода, рослинність і тваринний світ – це складові геосфери.

Поміркуйте і поясніть:

 - Чи може людина  - творець власного світу – жити незалежно від світу природи?

Природний комплекс — сполучення компонентів (складових частин) природи, які взаємодіють між собою й утворюють єдину систему. До компонентів природного комплексу належать повітря атмосфери, води гідросфери, рельєф і гірські породи літосфери, ґрунти й живі організми. 

Географічна оболонка — цілісна і безперервна оболонка Землі, що включає в себе нижню частину атмосфери, верхню — літосфери, усю гідросферу і всю біосферу.

Потужність географічної оболонки становить близько 55 км, однак цей найтонший шар (1 % від усього об’єму Землі), на думку вчених, є найбільш складно улаштованою частиною нашої планети.

Найбільш знайомими для вас є такі елементи природного комплексу, як природні зони.

Природна зона — один з великих природних комплексів Землі. Основними чинниками утворення природної зони є клімат та рельєф, тобто компоненти природного комплексу, від яких залежить формування і розвиток інших його компонентів (ґрунтів, рослинності, тваринного світу). Природні зони розміщуються по всій території суходолу в певній послідовності від полюсів до екватора. їх розподіл можна простежити за картою природних зон світу (див. атлас).

Будь-яка господарська діяльність людини пов’язана з використанням багатств природи. У сиву  давнину зародилися землеробство  і скотарство. З часом  діяльність людини розширювалася  у масштабах.  Зараз  формуються   нові  види господарської діяльності. Зі зростанням благ   збільшується вплив на природу. Тому  я пропоную вам   виявити позитивні  і негативні наслідки розвитку господарської діяльності людини та зробити  узагальнюючий висновок.

Метод  «Творча лабораторія»

Землеробство:позитивний – рослинна їжа, негативний – зміна видового складу рослинності.

Тваринництво: позитивний   - їжа, одяг, взуття; негативний – зникнення багатьох видів тварин.

Транспорт: позитивний- засіб пересування; негативний –вихлопні гази, будівництво шляхів забирає екологічні ніші існування живої природи, зміна ландшафтів.

Промисловість: позитивний-матеріально- технічна база суспільства;  негативний-зміна складу атмосферного повітря, вод, виникнення техногенних форм рельєфу, розвиток  «міських»  видів хвороб населення.

Інформаційне поле: позитивний-засіб передачі, зберігання  інформації; негативний – шкідливі звички для здоров’я випромінювання,широке використання  рідкісних і дорогоцінних  металів.

Освоєння космосу: позитивний- перспективи гарантованого існування людства; негативний –- руйнування та зміна складу атмосфери, небезпека інфікування з космосу.

Завдання: Виписати, які існують природні зони в Україні та в світі.

13.04.2020

Біосфера: цікаві факти 

Маса біосфери — близько 0,05 % маси Землі. 

Біосфера охоплює нижні шари атмосфери до висоти близько 11 км, всю гідросферу і верхній шар літосфери до глибини 3–11 км на суші й 0,5–1,0 км під дном океану. 

Товщина біосфери на полюсах Землі близько 10 км, на екваторі — приблизно 28 км. 

Великий внесок у розвиток вчення про біосферу вніс В. І. Вернадський.

 Вперше термін біосфера був введений Едуардом Зюссом в 1875 році. 

 За всю історію біосфери існувало близько 500 млн видів живих організмів, тепер їх близько 2 млн. Решта вимерли, наприклад, динозаври, що жили майже 70 млн років тому. 

Всього в світі розташовано 669 біосферних заповідників, розташованих у 120 країнах. Найвища в світі трава – бамбук. У тропіках за два місяці він виростає до 20-30 м, а за добу – іноді на цілий метр. Цвіте бамбук один раз в декілька десятиліть. Цвітіння – провісник загибелі, після нього гине весь гай, який пов’язаний кореневищами в один організм.

 Найвище дерево в світі – евкаліпт. На його батьківщині, в Австралії, було виявлено дерево висотою 180 м. Тепер таких велетнів немає, їх знищили. Зазвичай висота евкаліпта – 100-155 м. 

Найнижчі дерева нашої планети – карликові верби, що ростуть в тундрі. Їх висота не більше п’яти сантиметрів. 

Найбільший жук в Україні – жук-олень. Його довжина – 7,5 см.   

Найбільша риба в світі – китова акула. Окремі екземпляри досягають довжини 20-23 м, а маса їх – 15-20 т. Немає їм рівних і на суші. Тільки вимерлі динозаври були більшими. Харчується китова акула дрібними рачками, невеликою рибою і кальмарами. 

Найбільша жаба – голіаф – живе в Західній Африці. Довжина її тіла – 20-30 см, а маса – близько 3,5 кг.

 Найбільшу швидкість серед птахів розвиває сокіл. Під час полювання швидкість його руху досягає 300 км на годину. 

Серед ссавців – це гепард (понад 100 км на годину).

Природа нічого не робить просто так. Наприклад, зозулі підкладають свої яйця в гнізда інших птахів не тому, що не хочуть піклуватися про потомство, а тому, що вони і їх пташенята живляться різним продуктами.

Всього в різні епохи на Землі існувало в сотні разів більше видів живих істот, ніж зараз.

У птахів вага їх оперення перевищує вагу скелета. Кістки у них порожні, а тому легкі.

У людському мозку протікає близько 100 000 різних хімічних реакцій.

У курячих яйцях іноді буває більше одного жовтка, а рекорд - цілих 9. Однак, з таких яєць не може вилупитися більше одного курчати, тому що зародкам всередині шкаралупи просто не вистачить місця, щоб розвиватися.

На світі є унікальна медуза, справжня загадка біології. Вона може жити вічно! Зазвичай медузи розвиваються з поліпів, а в кінці свого життєвого терміну просто вмирають. Однак, медуза нутрікула після цього опускається на дно і знову перетворюється в поліп, запускаючи життєвий цикл заново. Якби нутрікулами не харчувалися численні риби, вони б давно заполонили світовий океан.

Не всі птахи в світі вміють літати, але лише один з них начисто позбавлений ​​крил - ківі, символ Нової Зеландії. Новозеландці люблять цих пташок, і ставляться до них вкрай дбайливо.

Сумарна вага всіх бактерій в організмі середньостатистичної дорослої людини може досягати 1,5 кг.

Людиноподібні мавпи зазвичай сильніші ніж люди. Наприклад, горила сильніша за середнього чоловіка в 6-8 разів.

Найсильнішим м'язом в тілі людини є язик.

Оскільки Австралія відкололася від стародавнього материка давним-давно, життя на цьому континенті протягом мільйонів років розвивалося в ізоляції, і місцева фауна сильно відрізняється від будь-якої іншої. Австралійці часто жартують, що все, що повзає, плаває або літає в Австралії, хоче тебе вбити. Небезпечних створінь тут дійсно дуже багато.

Деякі птахи сплять прямо під час польоту, наприклад, лелеки.

Дослідження в області біології допомогли встановити, що близько 70% всієї живої маси на Землі припадає на бактерії та інші мікроорганізми.

Біологія вивчає не тільки тваринний світ, а й рослинний. Одним з найцікавіших відкриттів стало те, що трава може виростати до гігантських розмірів. Наприклад, бананова пальма - це трава, та й бамбук теж, але ж він може досягати висоти десятиповерхового будинку.

Людські кістки міцніші за найміцніший бетон.

Кров людини та інших ссавців має червоний колір завдяки вмісту в ній оксиду заліза. А у восьминогів кисень по крові переносить не залізо, а мідь, тому кров у них блакитна.

Деякі види живих істот, зокрема, молюски, можуть змінювати стать за своїм бажанням.

Хребет у верблюдів абсолютно прямий, як, наприклад, у коней або корів, незважаючи на наявність горбів.

Деякі різні види тварин можуть схрещуватися між собою, але їхнє потомство буде стерильним. Наприклад, великі кішки - ягуари, леви і тигри.

Найцікавіший з точки зору біології спосіб полювання в ході еволюції розвинувся у морських зірок. Вони викидають свій шлунок назовні, прямо в свою здобич, і переварюють її.

В одному грамі ДНК може зберігатися близько 700 терабайтів інформації.

У тілі дорослої людини довжина всіх нервів становить близько 75 кілометрів. 

10.04.2020

Тема:Вплив господарської діяльності людини на ґрунтовий покрив, рослинність і тваринний світ суходолу та океану 

У процесі своєї господарської діяльності людина здійснює істотний вплив на біосферу. Цей вплив може бути як позитивним, так і негативним. У зв’язку із зростанням кількості людей на планеті, збільшується негативний вплив на живу природу. Це відбувається внаслідок будівництва заводів і фабрик, прокладання доріг, розширення існуючих та створення нових населених пунктів. Під час неконтрольованого полювання на тварин, вилову риби та інших водних організмів, вирубання лісів, використання земель зменшується кількість видів рослин та тварин. Так, з вини людини зникли європейські бики тури, дикі коні тарпани, моська корова. Нині на межі виживання опинилися людинопобідні мавпи, уссурійський тигр, кінь Пржевальського, зубр, степовий орел, окремі види китів, морські котики, тюлені, моржі та багато інших тварин. Рідкісні та зникаючи види тварин та рослин занесені у Червоні книги окремих країн та Міжнародну Червону книгу. Збирання інформації для Червоної книги розпочалося з другої половини ХХ ст. Ця книга виходить протягом чотирьох десятиліть й з кожним наступним перевиданням кількість занесених до неї рослин та тварин зростає. Червона книга України виходить з 1976 року.

 
Завдання. Наведіть приклади рідкісних видів тварин та рослин, що зустрічаються у вашій місцевості. Які необхідні заходи для їх збереження?

 

З метою збереження та відтворення зникаючих видів рослин та тварин створюються різні природоохоронні території. Найбільш відомі з них природні заповідники та природні національні парки.

 
Вплив людини на живі організми буває прямим та опосередкованим. Прямим є безпосередній вплив людини на ті чи інші організми. Наприклад: вирубування дерев, полювання на тварин, виловлювання риби тощо. Прямий вплив швидко призводить до зменшення біологічних ресурсів планети. Але він є підконтрольним людині. Існують численні закони та програми, які обмежують пряме втручання людини в біосферу. Вони контролюють промисел певних видів тварин та рослин з метою запобігання їх зникненню.

Опосередкований вплив людини на біосферу відбувається в результаті зміни природного середовища існування рослин та тварин. Оскільки всі види живої природи пристосувалися до певних умов життя, їх кардинальна зміна призводить до зникнення одних видів рослин та тварин й заміни їх іншими. Наприклад, вирубування лісів веде до зникнення лісових тварин. Їх місце займають тварини відкритих просторів. Розорювання земель у степах викликає витіснення дикорослих рослин культурними та вимирання тварин степу. Це підтверджує, що існують тісні взаємозв’язки між живою та неживою природою. Їх порушення призводить до неконтрольованих змін у біосфері.

06.04.2020

Тема: Складові біосфери, особливості їх поширення на земній кулі

Прийом «Географічний крос»

- Тверда оболонка нашої Землі - це

- Повітряна оболонка Землі - це

- Водна оболонка нашої Землі - це

Бесіда за запитаннями

• З якими оболонками гідросфера має тісні зв’язки?

• Які рослини ви знаєте?

• Які тварини вам відомі?

Неможливо уявити нашу планету без живих організмів, що мешкають і в глибинах океану, і на вершинах гір. 

Ви вже знаєте про те, що живі організми беруть активно участь у вивітрюванні гірських порід, формуванні нових форм рельєфу, утворенні водойм (наприклад, унаслідок будування загат бобрами), створенні гірських порід (кам’яного вугілля, крейди тощо), зміні кліматичних характеристик місцевості, регулюванні мінерально-сольового складу води Світового океану.

Усі процеси, що відбуваються на сучасній Землі, пов’язані з життям.

Учені вважають, що Земля як планета виникла близько 4,5 млрд. років тому. Організми з’явилися на Землі, напевно, не пізніше ніж 3,5 млрд. років тому.

Робота зі словником.

Біосфера — це земна оболонка, у якій існує життя.

Всі живі організми,які живуть на нашій планеті утворюють нову оболонку , яка називається  - біосфера. На сьогоднішньому уроці, ви дізнаєтесь, які живі організми впливають і взаємодіють один з одним, та якою є роль живих організмів у природі. Уперше термін біосфера  вжив відомий учений Володимир Вернадський. Саме він провівши дослідження виявив, що непомітні мешканці Землі, маса яких не перевищує одного відсотка,від маси грунту, води й повітря складають географічну оболонку.

У перекладі з грецької «біос» - життя, «сфера»-оболонка. Отже, біосфера -оболонка життя. Біосфера-оболонка  нашої Землі, яка заселена живими організмами.

Усі організми об’єднуються в чотири царства живої природи (аналіз таблиці)

рослини

тварини

гриби

бактерії

Межі Біосфери

Чітких меж біосфери немає. Вона розміщується в межах інших оболонок (показую на малюнку). Всі живі організми пристосовуються до життя у різноманітних умовах.

Найбільша кількість живих організмів у біосфері зосереджена біля поверхні суші і води (місця стикання літосфери, атмосфери й гідросфери). На відміну від інших оболонок Землі біосфера не має власних меж, а розміщується в межах інших оболонок. Верхньою межею біосфери вважається шар озону, що знаходиться на висоті 20-25 км. Таким чином, біосфера включає нижню частину атмосфери, всю гідросферу і верхню частину літосфери.

Бесіда за запитаннями

• Які живі організми поширені в гідросфері?

• Які живі організми поширені в атмосфері?

• Чи поширені живі організми на висоті 20-25 км?

Є організми, яких ми звичайно не помічаємо, оскільки більшість із них неможливо роздивитися навіть під мікроскопом. Це — мікроорганізми. Вони першими з’явилися на Землі. Їхня здатність виживати за найрізноманітніших умов дивовижна. Мікроорганізми існують за температур, значно нижчих від 0 °С і вищих за 100 °С, не гинуть, коли їх висушити, живуть у кислоті, витримують високу радіоактивність.

На суходолі, як і в океані, живі організми поширені нерівномірно. Кількість живих організмів на суходолі збільшується від полюсів до екватора. Різний режим світла, температури і вологості, характеру ґрунтів, особливостей рельєфу виробили у тварин і рослин низку пристосувань, що дозволяють їм мешкати в різних районах земної кулі.

Учені підрахували, що живі організми планети пропускають через себе всю воду Землі за 2 млрд. років, весь кисень атмосфери за 2 тис років. Отже, за довгий час геологічної історії Землі живі організми багаторазово переробили всі головні гази атмосфери, всю воду планети і частину мінеральної маси земної кори.

Живі організми регулюють сольовий склад Світового океану. Цим можна пояснити те, що Океан зберігає відносну постійність останні 200 млн. років. Організми забирають з води необхідні їм для життя мінеральні речовини (особливо кальцій — для побудови панцирів, черепашок, скелетів), відмираючи, опускаються на дно і згодом перетворюються на гірські породи.

Закономірності поширення живих організмів на Землі. 

Чи різноманітно поширюються живі організми на Земній кулі?.

Поширення живих організмів по земній поверхні. Поширення живих організмів на Землі дуже нерівне. До полюсів кількість їх видів постійно зменшується. Це залежить від клімату.

В приекваторіальній зоні суходолу, з високими температурами та великою кількістю опадів протягом усього року, розвивається розкішна рослинність. Верхівки дерев змикаються, утворюючи непроникне для сонячних променів зелене шатро. Окремі дерева досягають 60—80 м заввишки (приблизно висоти 20—30-поверхового будинку). Вони оповиті ліанами, на стовбурах та гіллях дерев оселяються інші рослини, які засвоюють вологу з повітря. Рослинність настільки густа, що ліси майже непрохідні. Дуже багато тварин і птахів маскуються серед квіток та листя цього вічнозеленого лісу.

На північ та південь від екватора в зоні тропіків, де температури високі, а опадів мало, клімат посушливий. Рослинність бідна, тварин мало. Багато з них зариваються в пісок або живуть у норах (змії, ящірки, дрібні ссавці). Інші можуть тривалий час не пити воду (верблюди) або пробігати великі відстані в її пошуках (антилопи).

У помірних широтах, де температура змінюється за сезонами, а опадів буває достатньо, ростуть ліси, дерева яких на зиму скидають листя. Північ та центр України вкриті такими лісами.

Біля полюсів в умовах низьких температур рослин майже немає. У товщі снігу та льоду живуть тільки бактерії та деякі одноклітинні водорості.

Отже, склад біосфери змінюється від екватора до полюсів. Найбагатший рослинний і тваринний світ у приекваторіальних та помірних широтах. (Чому?)

 «Експрес-тест»

• Повністю заселена живими організмами:
  а) атмосфера; б) гідросфера; в) літосфера.

• Основоположником учення про біосферу є:
  а) академік В. І. Вернадський; б) давньогрецький учений Геродот;
  в) океанограф Жак Ів Кусто.

• Найбільш різноманітними є представники органічного світу:
  а) тропічних широт; б) помірних широт; в) екваторіальних широт.

• «Фабрикою» з виробництва продуктів харчування вважаються:
  а) бактерії; б) тварини; в) рослини.
• Найвищу здатність виживати в найважчих умовах мають:
  а) гриби; б) рослини; в) бактерії.

03.04.2020

Тема:Узагальнення з теми "Гідросфера"

Виконайте тест (до 6 квітня):

1. Визначте серед запропонованих найглибше озеро:

а) Байкал;        б) Каспійське;       в) Світязь;        г) Вікторія.

2. Вкажіть найдовшу річку світу:

а) Амазонка;    б) Ніл;   в) Дніпро;    г) Дунай.

3. Вкажіть одиницю вимірювання солоності води:

а) проміле;   б) відсоток;   в) градуси;    г) бали.

4. Виберіть із запропонованих морів те, що омиває територію України:
а) Карибське;   б) Аравійське;    в) Чорне;     г) Червоне.

5. Вкажіть, як називається головна річка разом зі своїми притоками:

а) річковий басейн;   б) річкова система;   в) вододіл      г) річкова долина.

6. Визначте найповноводнішу річку світу:
а) Ніл;   б) Амазонка;   в) Дніпро    г) Волга.

7. Встановіть відповідність між водними об’єктами і їх назвами.

1. океан                                         А. Дніпро

2. Море                                          Б. Вікторія

3. річка                                          В. Індійський

4. затока                                        Г. Фанді

                                                     Д. Середземне.

30.03.2020 

Тема: Охорона вод Світового океану і суходолу

https://www.youtube.com/watch?v=AnxgFuYdU5U

 Стан вод Світового океану нині викликає велику тривогу. Води морів і океанів забруднюються переважно водами річок, з якими щорічно до них надходить понад 320 млн. т заліза, 6,5 мли. т фосфору й інших речовин. Дуже багато забруднювачів потрапляє в Світовий океан і з атмосфери: 200 тис. т свинцю, 1 млн. т вуглеводнів, 5 тис. т ртуті тощо. Близько однієї третини мінеральних добрив, що потрапляють у ґрунт, вимивається з нього й ріками виноситься в моря та океани; лише азоту й фосфору таким шляхом потрапляє в Світовий океан близько 62 млн. т на рік. Ці речовини викликають бурхливий розвиток деяких рослин (синьо-зелених і зелених одноклітинних водоростей), що вже не раз спричиняло „червоні приливи" в Північному, Середземному морях й інших акваторіях.

До найбільш шкідливих забруднювачів Світового океану належать нафта і нафтопродукти. Щорічно в Світовий океан надходить 5–10 млн. т цих забруднювачів, джерелами яких є морський транспорт і приморські міста, береговий стік, втрати під час морського добування нафти на шельфах тощо. Особливу тривогу викликають аварії великих танкерів, що перевозять нафту.

У морську воду потрапила велика кількість радіоактивних ізотопів внаслідок випробувань атомної зброї, роботи ядерних реакторів на військових підводних човнах і криголамах, скидання контейнерів з відходами атомних електростанцій тощо. Загальна радіоактивність, принесена в Світовий океан людиною, оцінюється в 5,5∙10¹⁹ Бк, або 1,5∙10⁹ Кі радіоактивності. Під час Чорнобильської аварії в атмосферу було викинуто біля 5∙10⁷ Кі радіоактивності тобто в світовому океані накопичилась радіоактивність, рівна 30 Чорнобилям.

Найзначніше забруднення у Світовому океані відбувається у мілководній прибережній зоні. Але ж континентальний шельф – це райони, де більшість представників морської фауни проводить більшу частину свого життя. До того ж саме тут мільйони рибалок заробляють собі на життя, а ще більша кількість людей намагається провести свою відпустку.

Прогресуюче забруднення Світового океану інколи має найнесподіваніші наслідки, коли безневинні, практично нікому раніше невідомі організми набувають загрозливих властивостей. Саме так сталося з мікроскопічними одноклітинними водоростями. Значне забруднення морів нітратами й фосфатами, якими живляться водорості, вже кілька разів викликала в одному чи в іншому місці Світового океану вибухоподібне їх розмноження, відоме під назвою „червоний приплив", хоча його колір залежно від різновиду мікроорганізмів може бути й жовтим, й синьо-зеленим. Ці мікроорганізми надзвичайно швидко розмножуються – загальна кількість їх подвоюється за 20 годин. Вони утворюють на поверхні моря „ковдру" товщиною до 2 м, яка може вкривати великі площі поблизу узбережжя. Наприклад, біля берегів Скандинавії в 1988 р. подекуди утворилися величезні плями таких водоростей – до 45 км завдовжки й 10 км завширшки.

Бурхливий розвиток водоростей супроводжується різким зниженням вмісту в морській воді кисню. Водоростева „ковдра" діє як прес, що душить у морі все живе. Гинучи, через 2-3 дні, клітини водоростей спускаються на дно, де стають поживою для бактерій, які в процесі інтенсивного харчування починають споживати надмірну кількість кисню. Це призводить до загибелі від задухи донних організмів. Самі клітини водоростей містять отруйні речовини, що згубно діють на рибу та інші морські організми.

У результаті подібного „червоного припливу" у 1988 р. у Північному морі поблизу узбережжя Данії та Норвегії на великих ділянках загинула майже вся морська флора та фауна, було завдано великої шкоди риболовецьким господарствам, забруднено пляжі, сморід над деякими затоками стояв більше місяця. Загрозливим є те, що „червоні припливи" трапляються дедалі частіше й уражують дедалі більші ділянки морських узбереж.

Проблема захисту Світового океану нині стала однією з найактуальніших, вона стосується всіх країн світу, навіть тих, що не мають безпосереднього виходу до океану. З огляду на це ООН прийнято кілька важливих угод, що регулюють судноплавство, рибальство, добування корисних копалин з морських родовищ тощо. Найбільш відомою є угода, підписана більшістю країн світу в 1982 р., яка одержала назву „Хартія морів". Для постійного стеження за станом Світового океану створюється міжнародна служба моніторингу. Добрі результати дає застосування з цією метою космічних методів стеження – із спеціальних супутників можна оперативно помітити нафтові плями в світовому океані, слідкувати за кількістю стоків, що виносяться річками й навіть помічати танкери, капітани яких скидають в море подалі від берега брудні промивні води.

Завдання: 

Скласти план заходів по відновлення Світового океану. До 6 квітня..

Відповіді можна надсилати мені на електронну пошту     gala.pugacheva2014@gmail.com   або на Viber 097 54 58 404  чи  095 01 20 384

Тема уроку: Льодовики

https://www.youtube.com/watch?v=IU05ZskJsfA

Загальна характеристика

На Землі 99 % льодовикового льоду міститься у величезних льодах полярних областей, однак льодовики трапляються також у гірських хребтах усіх континентів, окрім Австралії, (у Гімалаях, Андах, Кордильєрах, Альпах, на Памірі, Кавказі, деяких високих горах Східної Африки, Мексики тощо), та на кількох високоширотних океанських островах.

Льодовиковий лід — найбільший резервуар прісної води на Землі, який підтримує одну третину світового населення. Оскільки льодовикові маси залежать від довгострокових змін клімату (наприклад, опадів, середньої температури, хмарності), зміни льодовикових мас вважаються одними з найчутливіших індикаторів зміни клімату і є основним джерелом змін рівня океану.

Льодовик формується на земній поверхні, коли сніговий покрив не встигає повністю розтанути і/або випаруватися. Льодовики поширені у високих широтах північної і південної півкуль Землі, у високих горах усіх широт. Загальна площа сучасних Льодовиків становить близько 16 млн км² (11 % площі суходолу), об'єм— близько 30 млн км³, але через глобальне потепління має тенденцію до зменшення. Максимальна потужність криги досягає 4 км. Основна маса криги льодовиків зосереджена в Антарктиді та Ґренландії. Товщина льодовикового покриву Антарктиди становить 2000-4000 м, у ньому зосереджено 80 % прісної води планети. Льодовики Антарктиди і Гренландії, подекуди сповзаючи в океан на шельф і утримуючись на плаву, утворюють шельфові льодовики.

Льодовики можуть характеризуватися досить складною будовою (структурою). В першу чергу для будь-яких типів льодовиків виділяють область живлення і область абляції (руйнування). В області живлення окремо виділяють фірнову-снігову товщу (басейн). Область абляції у гірських льодовиках називають їх язиком. Складні льодовики та льодовикові системи також складаються з певних частин. В межах частин льодовика можна розглядати більш детальну будову : нашарування по глибині, системи тріщин та порожнин, льодовикову гідрофізичну сітку, льодопади, включення гірських порід(морени) та ін. Гідрографічна сітка льодовика може складатися з тріщин з водою на дні, колодязів,внутрільодовикових каналів стоку, каверн повністю або частково заповнених водою, приконтактного шару з водяною плівкою, окремими каналами стоку та кавернами, штучних свердловин, лінз води у сніжно-фірновій товщі на контакті фірн-лід та інших об'єктів.

Класифікація

В гляціології розрізняють два основні типи льодовиків, в яких у свою чергу виділяють окремі різновиди:

• льодовикові покриви
  • наземні
  • шельфові
    • плавучі
    • донні
• гірські
  • висячі
  • каррові
  • долинні
  • переметні
  • відроджені

Крім того, за температурним режимом виділяють «теплі» льодовики, в яких основна маса криги постійно має температуру танення і «холодні», з основною температурою тіла льодовика нижче за точку танення. Льодовики в сукупності з талими водами беруть участь у створенні льодовикового рельєфу («баранячі лоби», «кучеряві скелі» — на рівнинах, троги, карри, ригелі — в горах, а також моренні рівнини, горби, гряди, зандрові рівнини, флювіогляційні тераси). У процесі руху льодовик виконує складну геологічну роботу — руйнування, перенесення та акумуляцію продуктів руйнування гірських порід.

Снігова лінія — це межа, вище якої сніг не тане, а накопичується, утворюючи льодовик.

Морена — уламки гірських порід, принесених льодовиком.

Гірські льодовики — льодовики, що займають вершини гір, поглиблення на їх схилах і долини гір вище снігової лінії.

Покривні льодовики — льодовики, що мають товщину до 4 км, приховують нерівності рельєфу і займають великі площі.

Айсберг — величезні брили льоду, що дрейфують в океані.

Багаторічна мерзлота — шар мерзлого ґрунту, що постійно зберігає температуру нижче 0 °C.

Викопний лід — лід товщиною до 60 м, що зустрічається в районах багаторічної мерзлоти на глибині кількох метрів.

Окремі види льодовиків[

Материкові льодовики

Формуються в полярних районах. На відміну від льодовиків гірського типу, вони не мають чітко відокремленої області живлення та стоку, а їх форма не контролюється рельєфом ложа. Товщина криги таких льодовиків максимальна та приховує всі нерівності поверхні землі. Материкові льодовики мають форму опуклого щита. Прикладом таких льодовиків є льодові покриви Ґренландії та Антарктиди. Швидкість руху: в льодовиковому щиті — 0,03 — 0,35 м/добу, вивідних льодовиках — 0,8 — 27 м/добу.

Шельфовий льодовик 

Прикладом шельфового льодовика може бути льодовик західної частини Антарктиди, де він досягає дна океану і розповсюджується на окремі острови морів Росса та Ведделла. Час від часу від шельфових льодовиків відколюються великі брили криги, які називаються айсбергами. Розміри таких брил досягають декількох кілометрів у довжину, а висота сягає 200 і більше метрів.

Гірські льодовики 

Є в Альпах, Гімалаях, на Тянь-Шані, Памірі, Кавказі тощо. Характерна їх особливість — наявність чітко виражених областей живлення, тобто фірнових басейнів, у межах яких відбувається накопичення снігу та подальше його перетворення в фірн і лід. Розміри, форма і будова гірського льодовика визначаються формою його ложа, обсягами живлення і абляції та рухом льоду. Виділяють такі основні їх типи:

• Долинні або троги(нім. «трог» — корито)-це найбільші льодовики гірського типу, що формуються у високогірних частинах долин річок.;
• Карові-льодовики кріслоподібних заглиблень, малої потужності без стоку;
• Висячі — це льодовики, що розташовуються в западинах на крутих гірських схилах, звідки витікають у вигляді коротких язиків, що висять над урвищами та періодично відколюються, ініціюючи лавини. Середні швидкості льодовиків долинного типу становлять: в Альпах — 0,2 — 0,4; на Тянь-Шані— 0,4 — 0,5; на Памірі— 0,6 — 0,8; в Гімалаях — 2,0 — 3,5 м/добу.

Льодовики проміжного типу — це льодовики плоскогір'їв, які утворюються в горах зі столоподібними або плескато-опуклими вершинами. Такі льодовики поширені на Скандинавському півострові і називаються льодовиками скандинавського типу.

Пульсація[править]

Пульсація льодовиків — це періодичні різкі, з швидкістю до сотень метрів і більше на добу, наступання льодовиків. Зумовлені змінами сили тертя і дробленням льоду. Періодичність пульсацій — від кількох до 100 років.

Цікаві факти 

  

• Найбільший на земній кулі гірський льодовик розташований в Антарктиді. Це льодовик Фільхнера. Довжина його становить 925 км, а потужність — близько 4 000 м

• Льодовик Федченко — гігантський акумулятор гідроенергії. Велетенська крижана маса з потужністю льоду понад 500 м, піднята на висоту від 4000 до 6000 м, живить багато середньоазіатських річок.

• Найдовший гірськодолинний льодовик — Беринга. Він знаходиться в гірських районах Аляски. Його довжина 170 км.

• Великі льодовики Кавказу й Альп рухаються зі швидкістю до 150 м на рік. На Памірі ця швидкість досягає 1500 м на рік чи більш 4 м за добу. Найбільша ж швидкість руху в льодовика Упернивік біля Гренландії — 38 м на добу чи близько 14 000 м за рік.

• Лід в Антарктиді місцями досягає в товщину 3,7 км. Якщо б він розтанув, рівень океану піднявся б на 55 м^{[джерело?]}Категорія:Статті з твердженнями без джерел.

• Льодовик — це також народна назва місяця січень

Найбільші льодовики світу 

• Льодовик Ламберта-Фішера (Антарктида) — довжина льодовика — 515 км
• Нова Земля (Росія) — довжина льодовика — 413 км
• Льодовик Арктичного Інституту (Антарктида) — довжина льодовика — 362 км
• Льодовик Німрод-Леннокс-Кінг (Антарктида) − довжина льодовика — 239 км
• Льодовик Денман (Антарктида) — довжина льодовика — 241 км
• Льодовик Бердмор (Антарктида) — довжина льодовика — 225 км
• Льодовик Рікавері (Антарктида) — довжина льодовика — 225 км
• Льодовик Петермана (Гренландія) − довжина льодовика — 200 км
• Льодовик Безіменний (Антарктида) − довжина льодовика — 193 км
• Льодовик Спесор (Антарктида) − довжина льодовика — 135 км
• Хаббард (Аляска)
• Зему — довжина льодовика — 25 км, площа — 116,8 км
• Сіачен (Каракорум, Азія) — довжина льодовика — 75 км
• Ватнайокутль (Ісландія)
• Скейдарайокюдль (Ісландія) — довжина льодовика — 48 км
• Тасмана (Нова Зеландія) — довжина льодовика — 29 км
• Алецький (Швейцарія, Альпи) — довжина льодовика — 24 км

Завдання: 

Скласти схему "Види льодовиків"

30.03.2020 

Тема: Охорона вод Світового океану і суходолу

https://www.youtube.com/watch?v=AnxgFuYdU5U

 Стан вод Світового океану нині викликає велику тривогу. Води морів і океанів забруднюються переважно водами річок, з якими щорічно до них надходить понад 320 млн. т заліза, 6,5 мли. т фосфору й інших речовин. Дуже багато забруднювачів потрапляє в Світовий океан і з атмосфери: 200 тис. т свинцю, 1 млн. т вуглеводнів, 5 тис. т ртуті тощо. Близько однієї третини мінеральних добрив, що потрапляють у ґрунт, вимивається з нього й ріками виноситься в моря та океани; лише азоту й фосфору таким шляхом потрапляє в Світовий океан близько 62 млн. т на рік. Ці речовини викликають бурхливий розвиток деяких рослин (синьо-зелених і зелених одноклітинних водоростей), що вже не раз спричиняло „червоні приливи" в Північному, Середземному морях й інших акваторіях.

До найбільш шкідливих забруднювачів Світового океану належать нафта і нафтопродукти. Щорічно в Світовий океан надходить 5–10 млн. т цих забруднювачів, джерелами яких є морський транспорт і приморські міста, береговий стік, втрати під час морського добування нафти на шельфах тощо. Особливу тривогу викликають аварії великих танкерів, що перевозять нафту.

У морську воду потрапила велика кількість радіоактивних ізотопів внаслідок випробувань атомної зброї, роботи ядерних реакторів на військових підводних човнах і криголамах, скидання контейнерів з відходами атомних електростанцій тощо. Загальна радіоактивність, принесена в Світовий океан людиною, оцінюється в 5,5∙10¹⁹ Бк, або 1,5∙10⁹ Кі радіоактивності. Під час Чорнобильської аварії в атмосферу було викинуто біля 5∙10⁷ Кі радіоактивності тобто в світовому океані накопичилась радіоактивність, рівна 30 Чорнобилям.

Найзначніше забруднення у Світовому океані відбувається у мілководній прибережній зоні. Але ж континентальний шельф – це райони, де більшість представників морської фауни проводить більшу частину свого життя. До того ж саме тут мільйони рибалок заробляють собі на життя, а ще більша кількість людей намагається провести свою відпустку.

Прогресуюче забруднення Світового океану інколи має найнесподіваніші наслідки, коли безневинні, практично нікому раніше невідомі організми набувають загрозливих властивостей. Саме так сталося з мікроскопічними одноклітинними водоростями. Значне забруднення морів нітратами й фосфатами, якими живляться водорості, вже кілька разів викликала в одному чи в іншому місці Світового океану вибухоподібне їх розмноження, відоме під назвою „червоний приплив", хоча його колір залежно від різновиду мікроорганізмів може бути й жовтим, й синьо-зеленим. Ці мікроорганізми надзвичайно швидко розмножуються – загальна кількість їх подвоюється за 20 годин. Вони утворюють на поверхні моря „ковдру" товщиною до 2 м, яка може вкривати великі площі поблизу узбережжя. Наприклад, біля берегів Скандинавії в 1988 р. подекуди утворилися величезні плями таких водоростей – до 45 км завдовжки й 10 км завширшки.

Бурхливий розвиток водоростей супроводжується різким зниженням вмісту в морській воді кисню. Водоростева „ковдра" діє як прес, що душить у морі все живе. Гинучи, через 2-3 дні, клітини водоростей спускаються на дно, де стають поживою для бактерій, які в процесі інтенсивного харчування починають споживати надмірну кількість кисню. Це призводить до загибелі від задухи донних організмів. Самі клітини водоростей містять отруйні речовини, що згубно діють на рибу та інші морські організми.

У результаті подібного „червоного припливу" у 1988 р. у Північному морі поблизу узбережжя Данії та Норвегії на великих ділянках загинула майже вся морська флора та фауна, було завдано великої шкоди риболовецьким господарствам, забруднено пляжі, сморід над деякими затоками стояв більше місяця. Загрозливим є те, що „червоні припливи" трапляються дедалі частіше й уражують дедалі більші ділянки морських узбереж.

Проблема захисту Світового океану нині стала однією з найактуальніших, вона стосується всіх країн світу, навіть тих, що не мають безпосереднього виходу до океану. З огляду на це ООН прийнято кілька важливих угод, що регулюють судноплавство, рибальство, добування корисних копалин з морських родовищ тощо. Найбільш відомою є угода, підписана більшістю країн світу в 1982 р., яка одержала назву „Хартія морів". Для постійного стеження за станом Світового океану створюється міжнародна служба моніторингу. Добрі результати дає застосування з цією метою космічних методів стеження – із спеціальних супутників можна оперативно помітити нафтові плями в світовому океані, слідкувати за кількістю стоків, що виносяться річками й навіть помічати танкери, капітани яких скидають в море подалі від берега брудні промивні води.

Завдання: 

Скласти план заходів по відновлення Світового океану. До 6 квітня..

Можна надсилати мені на електронну пошту     gala.pugacheva2014@gmail.com   або на Viber 097 54 58 404  чи  095 01 20 384